ԺԱՄԱՆԱԿ, ի և կվա 1. գ. Время․ 2. կ․ (սեռ. հ.) Во время чего-л., за чем-л. Ուտելու ժամանակ за едой. Զրույցի ժամանակ во время беседы. ◊ Ժամանակ անցկացնել проводить время. Ժամանակ առ ժամանակ время от времени. Ժամանակ գտնել найти время. Ժամանակ շահել выиграть время. Ժամանակն սպանել убивать время. Ժամանակ ունենալ иметь время. Ժամանակը եկել է настало время, наступила пора. ժամանակը ոսկի է время—золото. Ամեն ժամանակ всё время, всегда. Երեխա ժամանակ, Մանուկ Ժամանակ в детстве. Մի ժամանակ одно время, в одно время. Մի առ ժամանակ некоторое время (спустя). Մի քանի ժամանակ առաջ некоторое время тому назад. |